7-Б

 

7-Б клас

      28 урок                                                                              17.04.2020р.

Тема:     Вибір та  обґрунтування  теми проекту. Планування роботи з виконання проекту « Штучні квіти» Моделі – аналоги. Добір конструкційних матеріалів та інструментів. Правила безпечної праці.

    Для проведення  даного уроку учням  необхідно: 

- ознайомитись з   інформаційними джерелами  в яких  описується процес виготовлення штучних квітів..

- Узгодити з батьками орієнтовані  передбачувані витрати  на реалізацію творчого проекту.

   Мотивація  навчальної діяльності учнів

 Підготувати відповіді на такі питання:

- Що таке проект?  З яких етапів він складається?

- Що люди проектують ?

- Для чого потрібно проектувати вироби?

Завдання до проекту.      

• Зробити загальний огляд виробів.
• Історичний огляд технології виготовлення виробів з сучасних матеріалів.
• Зробити порівняльний аналіз аналогічних виробів.
• Знайти спільні риси.
• Знайти відмінності.
• Проаналізувати, порівняти та зробити висновки.

Пригадайте  поняття творчого проекту (прийом «продовжіть речення»)

Проектування - процес, який починається з моменту отримання завдання; розробка концепції, аналіз об’єкта, конструювання, макетування, проектна документація:

- назва об’єкта;

- функція, призначення;

- габаритні розміри;

- аналіз існуючих аналогів ( матеріал, форма, естетика…)

- вимоги до дизайну об’єкта;

- норми витрати матеріалу;

- ескізи креслення виробу;

Базова модель – форма виробу, яку використовують для розробки цілого ряду подібних виробів.

Модель – аналог  – це модель, що створена на основі базової моделі, але відрізняється формою деталей чи оздобленням.

Можливі теми творчих проектів. Обговорення запропонованих учителем тем проектів ( варiантiв виробів ).

Пригадайте етапи проектування (уточніть  І етап, який ми сьогодні маємо розглянути.     

І. Організаційно – підготовчий етап.

• Обґрунтування проблеми, що виникла, і необхідність її розв’язання.
• Призначення проектованого виробу.
• Вимоги до виробів даного призначення.
• Вимоги до матеріалів.
• Вибір об’єкту проектування.
• Аналіз зразків-аналогів.

ІІ. Конструкторський етап.

ІІІ. Технологічний етап.

VІ. Заключний етап.

 

План роботи з виконання проекту

1. Визначити мету творчого проекту.
2. Обговорити тему з батьками на предмет необхідності такого виробу, його практичного застосування, виділення коштів на придбання матеріалів.
3. Дібрати інформацію про  в інформаційних джерелах.
4. Проаналізувати моделі-аналоги  виробів.
5. Виконати ескізний малюнок свого виробу.
6. Підготовити матеріали,  дібрати  обладнання та  інструменти.
7.  Розробити технологічні картки  послідовності виготовлення виробу, підібрати технологію його виготовлення.
8. Виготовити виріб.
9. Розрахувати собівартість виробу.
10.  Виконати міні-маркетингові  дослідження.
11. Захистити проект.

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=9JuMM_2NtdI

Шановні учні!  Прохання!  Послідовність виконання практичної роботи, фотографувати або знімати на відео та відправляти за електронною адресою karantinnovak@gmail.com

7-Б клас

      27 урок                                                                              10.04.2020р.

Тема:     Остаточна обробка виробу. Захист проекту.

Завдання: Опрацювати конспект.

I.                   Остаточна обробка фартуха передбачає операції по обметуванню петель ( якщо вони є), чищенню, волого-тепловій обробці і пришиванню фурнітури, а саме:

1) видалення ниток зметування, обрізання кінців ниток;

2) очищення фартуха від виробничого пилу та ліній крейдування за допомогою щітки або шматочка тканини, змоченого водою з лицьової і виворітної сторін;

3) виконання остаточної волого-теплової обробки  фартуха;

4) пришивання ґудзиків ( якщо є) , ниткою в тон фурнітури, складеною вдвоє, трьома-чотирма наскрізними стібками.

Технічні вимоги до остаточної волого-теплової обробки спідниці

1) остаточну волого-теплову обробку фартуха виконують за допомогою зволоженого пропрасовувача з виворотного боку виробу;

2) ВТО починають з дрібних деталей, поступово переходячи до великих. Зокрема, спочатку припрасовують пояс, потім – полотнище фартуха за напрямом нитки основи,   і закінчуючи біля низу виробу;

3) виконують припрасовування низу.  

4) виріб залишають у підвішеному стані до повного висихання.

Контроль якості швейного виробу.

Показники якості швейного виробу поділяються на такі групи:

1) функціональні – полягають у відповідності виробу своєму призначенню;

2) естетичні – розкривають міру краси швейного виробу, його виразності, сучасності;

3) ергономічні – визначають зручність у користуванні, створюють відчуття комфорту;

4) технологічні – вказують на складність виготовлення виробу, дотримання технічних вимог до виконання швів, обробки деталей та вузлів;

5) економічні – характеризують затрати на процес створення виробу та користування ним.

До якості готового швейного виробу висуваються такі вимоги:

1. Відповідність зовнішнього вигляду виробу обраній моделі.

2. Правильність добору тканини, ниток, застібки, оздоблення, фурнітури.

3. Правильність посадки виробу на фігурі.

4. Якість пошиття:

а) симетричність розташування виточок ( якщо є) та парних деталей;

б) відповідність ручних і машинних строчок технічним вимогам на їх виконання;

в) якість обробки окремих деталей і зрізів.

5. Якість проведення поопераційної та остаточної волого-теплової обробки виробу.

Орієнтовний план захисту проекту.

1. Мета проекту:
• аргументування вибору теми;
• собівартість виробу;
• обґрунтування потреби.
2. Розв'язувані задачі:
• конструктивні:
• відповідність конструкції призначенню виробу;
• міцність і надійність виробу;
• зручність у використанні;
• вибір конструкційних матеріалів;
• організація робочого місця.
• технологічні:
• виконання практичної частини проекту за вибраною технологією та послідовністю;
• самоконтроль діяльності, дотримання безпеки та культури праці, технологічної дисципліни;
• оригінальність форми;
• декоративність;
• кольорове рішення.
• технологічні:
• виконання практичної частини проекту за вибраною технологією та послідовністю;
• самоконтроль діяльності, дотримання безпеки та культури праці, технологічної дисципліни;
• естетичні:
• оригінальність форми;
• декоративність;
• кольорове рішення.
• екологічні:
• не забруднення навколишнього середовища;
• використання відходів виробництва.
3. Економічна доцільність виготовлення виробу.
4. Коротка історична довідка з теми проекту.
5. Використана література.
6. Якість оформлення пояснювальної записки
7. Висновки.
8. Власна оцінка роботи над проектом.

Шановні учні!  Прохання!  Послідовність виконання практичної роботи, фотографувати або знімати на відео та відправляти за електронною адресою karantinnovak@gmail.com

7-Б клас

      26 урок                                                                              03.04.2020р.

Тема:    Пошив  виробу. Оздоблення виробу.

Оздоблення фартухів

1. 1. ОЗДОБЛЕННЯ ФАРТУХА
2. 2. БЕЙКА – СМУЖКА ТКАНИНИ РІЗНОЇ ШИРИНИ, ЩО НАШИВАЄТЬСЯ ЗВЕРХУ І ВШИВАЄТЬСЯ В ЗОВНІШНІЙ ШОВ ДЛЯ ОЗДОБЛЕННЯ
3. 3. ВИШИВКА РОЗТАШОВУЄТЬСЯ ПО КРАЯХ ВИРОБУ, АБО ВЕЛИКИЙ УЗОР НА КИШЕНЯХ І НАГРУДНИКУ
4. 4. АПЛІКАЦІЮ ВИКОНУЮТЬ ІЗ КЛАПТИКІВ ТКАНИНИ ОДНОГО АБО КІЛЬКОХ КОЛЬОРІВ І РОЗМІЩУЮТЬ У РІЗНИХ МІСЦЯХ – НА КИШЕНЯХ, НАГРУДНИКУ, НИЖНІЙ ЧАСТИНІ
5. 5. МЕРЕЖИВО – ВИШУКАНА ПРИКРАСА ДЛЯ ФАРТУХА
6. 6. РІЗНОКОЛЬОРОВІ ТКАНИНИ
7. 7. ТАСЬМУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ОЗДОБЛЕННЯ КИШЕНЬ, НАГРУДНИКА, НИЗУ ФАРТУХА
8. 8. ОБОРКИ ВИКОНУЮТЬ З ОСНОВНОЇ АБО ОЗДОБЛЮВАЛЬНОЇ ТКАНИНИ

 

Завдання: Опрацювати теоретичний матеріал. Виконати малюнок фартуха з оздобленням.

Посилання:

http://goodhouse.com.ua/poradi/14041-yak-zshiti-kuxonnij-fartux-fartux-z-tkanini-svoimi-rukami-pokrokova-instrukciya-dlya-pochatkivciv-vikrijka-foto-

https://www.slideshare.net/andylevkovich/ss-57959804

Шановні учні!  Прохання!  Послідовність виконання практичної роботи, фотографувати або знімати на відео та відправляти за електронною адресою karantinnovak@gmail.com

7-Б клас

      25 урок                                                                              19.03.2020р.

Тема:    Пошив  фартуха.

Посилання:

https://svitppt.com.ua/rizne/vigotovlennya-fartuha.html

https://dedale.ru/uk/tehnologicheskaya-posledovatelnost-izgotovleniya-fartuka-s-nagrudnikom/

https://sat-alyona.wixsite.com/maystrinya/--cwl0

Технологічна послідовність пошиття виробу

• Підготовка тканини до розкроювання;  
• Розкладка викрійки на тканині;  
• Обведеня викрійки;  
• Вирізання деталей;
• Зметування деталей;  
• Зшивання деталей;  
• Обробка кишені;

ВИСНОВОК

Тканини для пошиття фартуха краще брати бавовняні, ситцеві, лляні, одотонні, з дрібним малюнком, вузькою смужкою або в дрібну клітинку. Кількість тканини, необхідної для пошиття – 65-90 см, шириною – 80-90 см. ( Можна виконувати виріб в масштабі 1:4)

Оздоблення виробу можна виконати за допомогою вишивки, аплікації або мережив

Корисні поради при пошитті фартуха

 

 

 Фартух з цільнокроєним нагрудником

 

 Фартух без нагрудника

 Фартух з відрізним нагрудником

Фартух - незамінний аксесуар для тих, хто хоче виглядати красиво, навіть коли займається домашніми справами. Так само його використовують у своїй роботі перукарі і візажисти. Він виконує захисну функцію і оберігає нашу одяг від потрапляння плям, які потім складно вивести. Крім того, в фартусі зручно мити посуд і займатися іншими домашніми справами. Зшити фартух дуже легко навіть тим, хто зовсім не знайомий зі швейної машинкою.
Вибір  матеріалу 
Для пошиття фартуха кращі використовувати ситець,
сатин, льон і навіть клейонковий матеріал. Матеріал не обов'язково купувати новий, можна зшити з обрізків старої тканини або використовувати заносившийся улюблений халат або старі штори. А якщо є бажання і час можна повозитися і зшити яскравий фартух з клаптиків. Можна проявити фантазію і виконати в будь фартух тканини. Тут головне пам'ятати, що фартух повинен виконувати захисну функцію і краще вибирати щільну тканину і готову до частих прань. Тканина не повинна сідати після прання.

Підбираємо модель 
Всі фартухи шиють приблизно однаково. Можна трохи змінювати моделі за своїм бажанням, додаючи виточки, змінюючи довжину або зовнішній вид подолу, зробити його більш приталеним або просто прямим.
Модель фартуха не обов'язково повинна бути з нагрудної частиною. «Грудка» може бути різною
форми: від прямої і трапеції, до круглої і навіть у вигляді сердечка. Фасон фартуха так само можна змінити: зробивши його напівкруглим, сонечком або прямим. Для зручності можна додати кишеня на нагрудну частину або фартух. Частини фартуха можуть бути виконані одним полотном або пришиті в процесі. Можна збільшити поверхню фартуха пошивши халат-фартух, який буде не просто зав'язуватися ззаду, а буде робити запах
як на кімоно і закривати спину. Така модель фартуха складніше у виготовленні і вимагає початкових знань у крою. 

Шановні учні!  Прохання!  Послідовність виконання практичної роботи, фотографувати або знімати на відео та відправляти за електронною адресою karantinnovak@gmail.com

Завдання:  1. Опрацювати теоретичний матеріал. 

2. Пошиття фартуха виконати за бажанням та можливостями.

7-Б клас

      24 урок                                                                              12.03.2020р.

Тема:   Розкрій виробу. « Фартух» Правила безпечної праці при роботі.

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=AsvrLdOpdBE

https://www.youtube.com/watch?v=1tiv_cLnQ5I

Правила безпечної праці при розкроюванні

1.Робоче місце треба організувати так, щоб виключити будь – яку можливість одержання травми.
2.Робота несправними інструментами забороняється.
3.Виконувати роботу треба в спецодязі (халат чи фартух, волосся під хустинкою).
4.Шпильки для приколювання зберігати у спеціальній коробці. Знати їх кількість.
5.Ножиці зберігати у спеціально відведеному місці, або у чохлі.
6.Приколюючи викрійку до тканини, вістря шпильок спрямувати в один бік, у напрямку від себе.
7.Ножиці у неробочому стані зберігати зі ступленими лезами, під час роботи не класти на тканину.
8.При розкроюванні не можна піднімати тканину. Її слід притримувати долонею лівої руки на відстані від ножиць . Ножиці при розкроювання мають торкатися стола.
9.Передавати ножиці кільцями вперед, зі ступленими лезами.
10.Під час роботи не тримайте ножиці лезом вгору.
11.Не підходьте до товариша під час різання.
12.Не використовуйте ножиці на ходу.
13.Під час різання не слід дуже низько нахилятися, слідкуйте за поставою.
14.Після закінчення роботи прибрати своє робоче місце.
Послідовність виконання розкроювання
1. Декатування, намочування або зволожування тканини з подальшим просушуванням її на повітрі, або під праскою.
2. Перевірити, щоб на тканині не було дефектів. При виявленні дефектів позначити їх з виворітного боку.
3. Визначити лицьовий і виворітний боки тканини.
4. Врахувати нитку основи, малюнок на тканині.
5. Розкласти тканину на столі виворітним боком до гори.
6. Розкроювати виріб краще на великім розкроювальному столі.
7. Розкрій виконують стоячи.
8.Тканину можна розкласти: в розгортку, у згин. Вибір способу залежить від ширини тканини, розмірів деталей виробу, малюнками тощо.
9.Спочатку розкладають великі, потім малі викрійки.
10. Деталі викрійки розкладають економно, щоб залишилось менш відходів тканини.
11. Деталі викрійки приколюють кравецькими голками, обводять милом, крейдою, або простим олівцем за контуром. Другою лінією намічають припуски на шви.
12. Після розкладки перевіряють наявність всіх деталей, припуски на шви, напрямок нитки основи, малюнок.
13. Розкрій треба робити точно по наміченим лініям.
14. Відокремити викрійку. Перевірити якість виконання викрійки.

Завдання: Опрацювати теоретичний  матеріал.
Пошиття виробу за бажанням та можливостями. ( Можна виконувати виріб в масштабі 1:4)

Вимірюємо свої розміри 
Лінія грудей - зручніше заміряти в нижній білизні, вона буде як раз на рівні лямок ліфа. Але
можна заміряти і приблизно на око, але це варіант для сміливих.
Довжина до талії - заміряється від рівня грудей до рівня талії.
Обхват талії - заміряти всю довжину талії і відняти приблизно 10 см або більше, але можна залишити і не пошкоджене, але майте на увазі, що тоді фартух буде зав'язуватися прямо на лінії
хребта. Цю довжину можна регулювати самостійно. Іноді для фартуха беруть напівобхват талії - довжина талії, поділена на два.
Довжина виробу (подолу) - тут ми вимірюємо довжину від талії до бажаної довжини.

Обробку краю можна робити косою бейкою або простим підгином. 

Коса бейка дуже проста у використанні, вона призначена для обробки країв. Придбати її можна в магазинах з
швейною фурнітурою. У неї велика колірна гамма. Зовні вона поклавши на атласну стрічку. 

Викрійка фартуха

Якщо ви вирішите робити підгин, то необхідно до розмірів додати по 2-25 см для підгину. Викрійку для фартуха робити не обов'язково. Але якщо ви вирішили її зробити, то можна робити на старих шпалерах або спеціально папері, кальці. Її можна придбати в канцелярських магазинах. Якщо ви плануєте зробити кишені, то
краще всього їх розміри розрахувати на цьому етапі.

Шановні учні!  Прохання!  Послідовність виконання практичної роботи, фотографувати або знімати на відео та відправляти за електронною адресою karantinnovak@gmail.com